Львівська область - це не тільки Львів з
його смачною кавою, історичними пам'ятками та затишними вуличками.
За межами міста Лева, приховуються не менш захоплююча багатовікова
історія, природні пам'ятки, невідомі зоопарки і скельні монастирі.
1.
Місто Жовква
За кількістю пам’яток архітектури у Львівській області вона поступається
лише Львову. Ну а щодо якості цих пам’яток, то найпереконливішим є той факт, що
одна з них – церква святої Трійці – увійшла до Списку Світової Спадщини ЮНЕСКО.
Втім, найбільше туристів приваблює все ж не вона, а Жовківський замок – колишня
резиденція польських королів. Ну а навколо нього – чимало інших пам’яток
архітектури. Тобто подивитись у Жовкві є на що.
2.
Місто Самбір
Самбір можна назвати містом закоханих – саме тут, у церкві Різдва
Пресвятої Богородиці знаходяться мощі святого Валентина. Тож одного цього
достатньо, аби спеціально приїхати до міста на Дністрі. Але насправді у Самборі
можна провести більше часу – пам’яток архітектури тут вистачає. Оглядини міста
все ж варто розпочати з підйому на міську ратушу. Єдине, що ви звідти не
побачите – це підземні ходи, які починаються з ратуші. Однак чи є вони
насправді – невідомо, адже це – одна з міських легенд. А ще Самбір – це місто,
де народився геніальний український режисер Лесь Курбас. Щоправда він провів
тут тільки перші місяці свого життя, однак самбірчани пишаються своїм земляком
– у помешканні, це трапилась ця визначна подія працює музей режисера.
3.
Місто Золочів
Звісно, головна принада Золочівщини – Золочівський замок. Як і Жовківський
замок він, свого часу був власністю королів Речі Посполитої Собєських. А
будь-який королівський замок не терпить поспіху. Надто, коли в ньому є
Китайський палац. А це одразу нагадує про чайну церемонію з усіма її ритуалами.
Одне слово, коли ви вже потрапили у Золочів, то краще вже нікуди не поспішати
та добре обдивитись це невелике, але симпатичне місто. Адже крім замку тут ще є
Церква Воскресіння Христового (17 ст.), костел Вознесіння Господнього (18 ст)
та низка інших пам’яток.
4.
Місто Дрогобич
Дрогобич – друге за кількістю населення місто Львівщини є вельми цікавим
місцем, аби там провести вихідні, адже найперше має дуже добре сполучення із
Львовом – маршрутки до Дрогобича їдуть кожні 20 хвилин. А вже коли ви приїдете
до цього міста, то найперше слід оглянути церкву святого Юрія – віднедавна цей
дерев’яний храм включили до Списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО. Окрім
того,, варто піднятись і на шпиль міської ратуші. Вона, звісно, не така висока,
як львівська, однак для того, щоб оглянути зверху порівняно невеликий Дрогобич
– цього цілком достатньо. Також тут можна подивитись комплекс споруд
Дрогобицького солеварного заводу (це для любителів промислової історії).
Увечері можна відвідати місцевий театр імені Юрія Дрогобича – так що затятим
театралам тут нудьгувати не доведеться.
5.
Місто Трускавець
Трускавець таки створений для неспішного відпочинку – головний об’єкт,
задля якого сюди їдуть, звісно, бювет з мінеральною водою. Не відвідати
трускавецький бювет це, як то кажуть, побувати у Ватикані і не побачити Папи
Римського. Оглянути його, звісно, треба, ну а пити водичку – за рекомендацією
лікаря. Якщо ж такої рекомендації немає, то варто просто продегустувати
півсклянки «нафтусі» з чисто пізнавальною метою і вирушити на оглядини міста.
Яке ж курортне місто без курортного парку! А він тут був закладений з
ініціативи власника курорту Рамунда Яроша у 1920-30-х роках. Тут ви знайдете
численні лавочки, альтанки, паркові скульптури. Хоча Трускавець має лише 20000
мешканців, однак у ньому є аж три музеї, тобто по одному музею на кожні 7000
мешканців. Найперше слід відвідати музей історії Трускавця, який знаходиться у
віллі «Саріуш». Між іншим, численні старі вілли – це ще один пункт, яким
славиться це місто, тож ви можете просто гуляти по місту, оглядаючи ці
архітектурні твори. Те, що вілл у місті багато говорить і той факт, що ще один
музей – Художній Михайла Біласа розташований в віллі «Гопляна», яка розташована
якраз навпроти будівлі Трускавецької міськради. Обидві вілли є пам’ятками
архітектури. І, врешті, єпархіальний музей Самбірсько-Дрогобицької єпархії
УГКЦ. Ну а ввечері можна сходити на концерт органної музики у римо-католицький
костел на вулиці Суховоля, 1.
6.
Місто Червоноград
Червоноград у більшості людей асоціюється із шахтами. Їх і справді у
місті вистачає, що надає йому індустріального вигляду. Однак є й інший
Червоноград – історичне місто, колишній Кристинопіль, головна пам’ятка якого
все той же Палац Потоцьких. Щоправда, внаслідок пожежі наприкінці 80-х років
минулого століття значна частина його зазнала руйнувань. Однак частково його
вдалось відновити, і тепер там працює філія Львівського музею історії релігії.
Для України це доволі унікальне поєднання шахт із палацовою архітектурою. Для
Червонограду туризм не є основною галуззю економіки. Тим не менше, як і скрізь
в Галичині, тут є і де переночувати, і де смачно поїсти. Цікаво, що у місті
вдалось зберегти ресторан із 40-річною історією – «Шахтар». Щоправда, назва –
це, мабуть, єдине, що у ньому залишилось від совіцьких часів. Нові власники
зробили з нього цілком модерний заклад, фірмовою стравою якого є м’ясо
по-імператорськи з грибами, сиром та фірмовим маринадом. Ну і ,звісно, окрім
великих залів, є невеликі зали для компаній.
7.
Місто Старий Самбір
Одне з найцікавіших містечок на Прикарпатті – Старий Самбір. Маленьке,
тихе, спокійне. До гір тут зовсім недалеко, врешті, Старосамбірський район вже
має статус гірського.
Свого
часу такі містечка були осередками єврейського життя в Галичині, оскільки значна
частина їх мешканців, або й навіть більшість, становили євреї. Зараз від того
минулого залишились лише окремі пам’ятки, як от старосамбірська синагога та
єврейський цвинтар. Між іншим, один з найстаріших в Україні, адже ховали тут ще
у 16 столітті.
8.
Місто Городок
Городок має шарм типово галицького містечка з дещо метушливим центром і
надзвичайно спокійним та розміреним життям поза межами центру містечка. Як у
майже кожному галицькому містечку у його центрі є ратуша у стилі класицизму.
Звісно, із годинником-курантами на вежі. Окрім того – церква Миколая з
дзвіницею (між іншим, початок 16 ст.), дерев’яна церква святого Івана
Хрестителя, яка датується 1754 роком, млин 16 століття та чимало інших
пам’яток. Городок відомий і тим, що саме тут у 1932 році лоївка ОУН здійснила
напад на польську пошту.
Немає коментарів:
Дописати коментар